Тема: Основні образи комедії Мольєра «Міщанин- шляхтич»

Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; продовжувати формувати навички аналізу драматичного твору характеристики персонажів комедії (окремо і в порівнянні); виховувати кращі риси людського характеру, почуття краси та естетичний смак.

Обладнання: картки для завдань, книга Мольєра «Міщанин-шляхтич», портрет Ж. Б. Мольєра

Тип уроку: поглиблене вивчення художнього твору.

О Мольєр, величний Мольєр! Ти, який так широко і в такій повноті розкривав свої характери, так глибоко простежував всі тіні їх... М. Гоголь

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Інтелектуальна розминка «Галопом по …»

1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — … (пан Журден).

2) Пан Журден прагне… (стати дворянином).

3) Слуги в комедії — … (Ков’єль, Ніколь).

4) Люсіль — це… (дочка пана Журдена).

5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… (Ков’єлю).

6) Перевдягнувся на турецього вельможу… (Клеонт).

7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… (мамамуші).

8) Н а бенкет пан Журден запросив… (маркізу Доримену).

9) Маркіза Доримена закохана… (у графа Доранта).

10) У кінці комедії намічаються весілля… (Доранта і Доримени;

Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).

1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич». (Комедія)

. Ім’я автора твору «Міщаниншляхтич». (Мольєр)

2. Повторення термінів із теорії літератури

ІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Основні образи комедії

Згідно з правилами класицистичної комедії, образна система «Міщанина-шляхтича» відзначається чіткістю й симетричністю побудови. Образи об’єднані в певні пари: пан Журден і пані Журден, Дорант і Дорімена, Люсіль і Клеонт, Ков’єль і Ніколь. Кожен із персонажів є художнім типом: Журден — тип міщанина, втілення марнолюбства; Дорант — лицемірний і цинічний дворянин; пані Журден — тип сварливої дружини; Ков’єль — розумний і кмітливий слуга; Клеонт — тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.

1. 1. Образ Журдена

Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність».

Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд: увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству.

З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає. Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у «великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної дочки заради аристократичного звання.

Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим, сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д. Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка, що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден, хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони втратили будь-яке уявлення про честь і совість.

1. 2. Образ графа Доранта.Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула.Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що вміє граф,— це витрачати гроші, жити порожнім життям і лицемірити.

Мольєр гіперболізує вади Доранта, і найвищої точки ця гіперболізація сягає у сцені посвяти Журдена в «мамамуші». Дорант, який називався другом Журдена, нічого не має проти розіграшу над ним, остаточно виявляючи цим свою ницість. «Розбещеність і безсоромність, помножені на лицемірство,— ось образ безчестя в комедії «Міщанин-шляхтич»,— писав про графа Доранта французький критик Н. Пуссі.Образ маркізи Дорімени. Образ маркізи Дорімени поданий також у сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується

вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

1. 3. Образ пані Журден. Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.
   4. Образи представників молодого покоління. Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність особистості незалежно від її стану, засуджуються вади суспільства: «Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину. Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за те, що ми є насправді. Звичайно, мої предки обіймали почесні посади, сам я чесно прослужив шість років у війську, і достатки мої такі, що я сподіваюся зайняти не останнє місце в товаристві, проте, незважаючи на все це, я не маю бажання привласнювати собі те звання, яке не належить мені з народження, хоч, може, інші на моєму місці і вважали б, що вони мають право це зробити; отже, скажу вам відверто, я — не шляхетного роду». Клеонт не дворянин, але має справжнє благородство душі і власну гідність. Він веде чесний спосіб життя, віддано служить державі. Цей образ протиставлений негативним персонажам комедії. За свої високі моральні якості Клеонт винагороджується у п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули й багатство.

Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.

2. Образи комічного. У п’єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допомогою автор показує справжнє обличчя людства. Сміх допомагає людям посміятися із себе, побачити те, чого вони раніше не помічали.

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» має не тільки історичну основу: епоха Людовіка XIV давно минула, стосунки між дворянством і буржуазією нині не актуальні, а п’єса й досі подобається публіці. А це означає, що автор втілив у своїх персонажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки те, що завжди було й буде притаманне людській натурі. Мольєр, як видатний майстер комедії, показав ті загальні недоліки, що живуть у людях і до сьогодні,— марнославство, лицемірство, невігластво, пихатість тощо.

Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у «мамамуші». Викликає сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів застосовують! я гостріші засоби комічного — сатира та сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче засуджується.

Мольєр був блискучим майстром комізму. Комізм у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, в які потрапляють герої п’єси, і в їхніх висловлюваннях (яскравий приклад словесного комізму — «турецька» мова, вигадана автором). Проте комізм криється передусім у характерах персонажів і виявляється через їхні вчинки та діалоги. Не обмежуючись зображенням комічних моментів, драматург створив живі сатиричні образи, які не втратили свого значення і в наш час. Комічні ефекти в комедії Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народного театру, що надає п’єсі особливої життєвості та дієвості.

Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» — це спосіб викриття лицемірної моралі та рабської психології суспільства, це вираження демократичної точки зору автора і моральний урок не тільки сучасникам драматурга, а й нашому сьогоденню.

3. Рольова гра «Перевтілення»

Представлення точки зору Журдена та сприйняття героя іншими дійовими особами.

Методичний коментар

Учням, які отримали випереджувальне завдання, пропонується зіграти ролі пана Журдена, графа Доранта, пані Журден, Клеонта. Вони почергово виступають перед класом і повідомляють (від першої особи) усе, що їм відомо про персонаж, відстоюючи «свої» точки зору та пояснюючи їх. Однокласники й учитель можуть ставити їм запитання, відповідаючи на які, учні відстоюють позиції «своїх» героїв.

Інструкція для учнів-акторів

Указати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан літературного образу; указати ставлення автора до персонажа. Відзначити авторські засоби зображення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу і соціального стану; оцінити характер героя з точки зору автора, з погляду сучасності; пояснити мотиви його поведінки та вчинків.

ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ

Узагальнюючі запитання

Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена? (Бажання бути схожим на дворянина)

Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? (Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант.)

Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант? Яку роль відведено графом пану Журдену? (Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Журдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі.)

Про які риси характеру Доранта можна говорити? (Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але випрошує в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.)

Чи є в комедії порядні люди? (Це пані Журден, Клеонт, Ков’єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження; його погляди протиставляються поняттям і прагненням Журдена та Доранта.)

Якою є тема комедії? (Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином)

Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? (Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою, що виражає глузливо-критичне ставлення автора до предмета зображення; сатира — у гострому осудливому висміюванні негативних явищ.)

Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)

Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена? (Людина не повинна прикидатися, а повинна виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким не плазувати.)

Знайдіть творче рішення

Уявіть, що вам запропонували підготувати костюми для шкільної вистави «Міщанин-шляхтич». Які кольори ви запропонуєте для головних персонажів комедії? Свої міркування обґрунтуйте.

8.Підбиття підсумків уроку.

Прийом-незакінчені речення.

Великий драматург писав: «Краще, що я можу робити- це...

Які у вас будуть пропозиції щодо його закінчення?

ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Визначте тему комедії «Міщанин-шляхтич».

З’ясуйте особливості конфліктів у п’єсі.

Визначте особливості жанру комедії «Міщанин-шляхтич».

Поміркуйте і дайте відповідь:

Що викликає у вас сміх, коли ви читаєте про навчання Журдена? Хіба це смішно, що людина вчиться?

На кого Журден хоче бути схожим? Чи варті його ідеали наслідування?

Чи можна назвати Журдена «зовсім темним», як казав учитель музики?

Хто з персонажів утілює здоровий глузд? Наведіть цитати, що розкривають ставлення цих людей до Журдена.

Хто допомагає відновити справедливість і сприяє шлюбу Клеонта з Люсіль, обдуривши Журдена? У чому тут виявляється позиція автора? На чиєму він боці?

Які риси класицистичної комедії втілені в п’єсі «Міщанин-шляхтич»?

У чому Мольєр був новатором?

Які традиції народного театру простежуються в комедії «Міщанин-шляхтич»?

Які два види комедії розробляв Мольєр? Чи наявні їхні риси у п’єсі? Доведіть свою думку прикладами.

З’ясуйте природу сміху Мольєра. Проти чого був спрямований цей сміх?

Повторіть визначення видів комічного, наведіть приклади та з’ясуйте їхні функції, спираючись на текст комедії.

Знайдіть творче рішення

Напишіть невеликий твір-роздум на тему «Які вони, сучасні журдени?» Можете зробити це у вигляді драматичного етюду, взявши на себе роль комедіографа й використавши різні засоби комічного.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити вивчене; підготуватись до контрольної роботи.